Вступ. Гірська промисловість є досить енергоємнісною галуззю через напруженість режимів технологічних процесів, в яких енерговитрати оптимізуються шляхом технічної модернізації, наприклад, процесу виготовлення твердіючих сумішей з обробкою компонентів суміші до необхідного розміру часток та їх активності.
Проблематика. Мінімізація енергозатрат при збільшенні обсягу виробництва, підвищення енергоефективності технологічних процесів та зниження затрат на енергозабезпечення формує самостійну проблему гірничої галузі, що визначає конкурентоздатність гірничого підприємства.
Мета. Визначення впливу процесів дезінтеграції та підвищення активності рудних матеріалів на енергоспоживання гірничого підприємства.
Матеріали й методи. Ефективність механоактивації визначається різницею міцності бетонів, виготовлених на основі базових та активованих в’яжучих компонентів. Раціональна комбінація технологій знаходиться як оптимум рішення з урахуванням змінних факторів, зокрема й енерговитрат. Область оптимальних значень в’яжучих компонентів знаходиться спільним розв’язуванням рівнянь, які описують отримані закономірності.
Результати. Наведено результати промислового експерименту з заміни в’яжучих компонентів бетонних сумішей активованими доменними шлаками. Визначені кількісні значення та закономірності витрат електроенергії на активацію компонентів твердіючих сумішей. Отримані дані використані для моделювання процесів підготовки суміші в умовах одного з підприємств Норильська. Встановлено загальні закономірності корисної дії механічної активації. Сформульовано концепцію та алгоритм раціоналізації енергокористування в процесах активації відходів гірничої промисловості.
Висновки. У зв’язку з демографічними факторами розвитку гірська промисловість буде збільшувати енергоємність виробничих процесів. При переході на розробку родовищ підземним способом витрати енергії на виготовлення не твердіючих сумішей зростають. Особливої актуальності набуває напрямок корисної витрати енергії в електроємнісних процесах. Оптимізація витрат енергії у визначених умовах сприяє компенсації витрат на диверсифікацію гірської промисловості.