Вступ. На сьогодні актуальним та перспективним напрямком біомедичної науки стало вивчення мікробіому людини. Сучасні наукові досягнення дозволяють розглядати мікробіом як додатковий орган людини, який, приймаючи активну участь у травленні, численних метаболічних процесах, підтримці цілісності епітеліального бар’єру, формуванні колонізаційної резистентності, знешкодженні ендо- й екзогенних токсинів, розвитку та підтримці імунної системи й низці інших фізіологічних функцій, оптимізує умови для нормального функціонування організму людини в цілому. Тому підтримка фізіологічного стану мікробіому протягом життя людини, починаючи з раннього дитинства і до глибокої старості, має суттєве значення для поліпшення здоров’я населення усіх вікових категорій.
Проблематика. Зважаючи на збільшення чисельності дітей та дорослих, що страждають хворобами, асоційованими з порушеннями мікробіому, значну роль у підтриманні здоров’я населення, лікуванні й профілактиці багатьох захворювань може відіграти створення інноваційних засобів оздоровлення мікробіому та розробка нових стратегій їх клінічного використання.
Мета. Розробка інноваційних технологій оздоровлення мікробіому людини.
Матеріали й методи. Застосовано методи теоретичного узагальнення, мікробіологічні, біохімічні та генетичні методи дослідження.
Результати. Узагальнено сучасний рівень наукових досягнень у галузі мікробної екології людини. Розроблено нову генерацію технологій виготовлення засобів оздоровлення мікробіому та схеми лікування з їх використанням для хворих різного профілю.
Висновки. Створено інноваційні біологічні технології, що забезпечують отримання засобів оздоровлення мікробіому з високою багатофункціональною біотерапевтичною ефективністю. Зокрема, розроблено мультипробіотики нового покоління, унікальні ентеросорбенти-пребіотики та комплексні засоби пробіотично-сорбційної терапії. Результати зумовлюють забезпечення медичної галузі ефективними засобами, що сприяють формуванню, підтримці та відновленню здорового мікробіому на всіх стадіях онтогенезу людини: від народження до похилого віку.

1. Широбоков В.П., Янковський Д.С., Димент Г.С. Мікробна екологія людини з кольоровим атласом. Київ, 2011. 411 с.
2. Широбоков В.П., Янковский Д.С., Дымент Г.С. Биоэтические проблемы использования пробиотиков в медицине. IV Национальный конгресс по биоэтике (20-23 сентября 2010, Киев). Киев, 2010. С. 123-128.
3. Широбоков В.П., Янковский Д.С., Дымент Г.С. Микробная экологическая система человека: современная концепция. Науково-практична конференція «Мікробна екологія людини. Сучасні стратегії використання пробіотиків» (27 травня 2011, Київ). Київ, 2011. С. 2-15.
4. Янковский Д.С., Широбоков В.П., Дымент Г.С. Микробиом. Киев, 2018.  640 с.
5. Lederberg J. and McCray A.T.   ‘Ome sweet ‘omics - A genealogical treasury of words.   Scientist. 2001. № 15(7). Р. 8.
6. Янковский Д.С., Широбоков В.П., Дымент. Интегральная роль симбиотической микрофлоры в физиологии человека. Киев, 2011. 169 с.
7. Янковский Д.С., Широбоков В.П., Волосовец А.П., Моисеенко Р.А., Дымент Г.С. Микробиом человека и современные методы его оздоровления. Журнал национальной академии медицинских наук Украины. 2013. № 4. С. 411-420.
8. Shreiner A.B., Kao J.Y. and Young V.B. The gut microbiome in health and in disease. Curr. Opin. Gastroenterol. 2015. № 31. Р. 69–75.
9. Nicholson J.K., Holmes E., Kinross J., Gibson G., Jia W. аnd Pettersson S. Host-gut microbiota metabolic interactions. Science. 2012. № 336. Р. 1262-1267.
10. Янковский Д.С., Дымент Г.С. Пробиотическая оптимизация первичного формирования нормальных биоценозов в неонатальном возрасте - залог предупреждения дисбиозов. Репродукт. здоровье женщины. 2007. № 3. С. 192–199.
11. Янковский Д.С., Антипкин Ю.Г., Дымент Г.С., Знаменская Т.К, Шунько Е.Е., Давыдова Ю.В. Микробная экология новорожденных: особенности формирования микробиома и профилактика его нарушений. Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. 2015. Т. 5. № 2. С. 93-105.
12. Янковский Д.С., Дымент Г.С. Эра пробиотиков. Противоречия, проблемы, дискуссии. Колега. 2005. № 3–4.
13. Янковский Д.С., Дымент Г.С. Современные аспекты проблемы микроэкологии и дисбиозов. Здоровье женщины. 2005. № 4(24). С. 209–218.
14. Янковский Д.С., Дымент Г.С. Проблема резистентности микрофлоры к антибиотикам и роль современных пробиотиков в ее реализации. Здоровье женщины. 2006. № 2(26). С. 1–9.
15. Янковский Д.С., Дымент Г.С. Пробиотики ХХI столетия. Достижения, проблемы, дискуссии. Науково-практична конференція «Роль пробіотиків в охороні здоров’я матері та дитини» (8 червня 2006, Київ). С. 7–18.
16. Широбоков В.П., Янковский Д.С., Дымент Г.С. Микробы в биогеохимических процессах, эволюции биосферы и существовании человечества. Киев, 2014. 464 с.
17. Arrieta M.C., Stiemsma L.T., Amenyogbe N., Brown E.M. and Finlay B.  The intestinal microbiome in early life: Health and disease. Front. Immunol. 2014. № 5. Р. 427. 
18. Zhou L. and Foster J.A. Psychobiotics and the gut-brain axis: in the pursuit of happiness. Neuropsychiatr. Dis Treat. 2015. № 11. Р. 715-723.
19. Янковский Д.С., Дымент Г.С. Современное состояние проблемы получения и клинического применения пробиотиков. Современная педиатрия. 2007. № 2(15). С. 136–146.
20. Янковский Д.С., Дымент Г.С. Биологическая характеристика и перспективы использования отдельных видов микроорганизмов в составе пробиотиков. Здоровье женщины. 2007. № 2(30). С. 221–234.
21. Широбоков В.П., Янковский Д.С., Дымент Г.С. Перспективы использования бентонита при создании нового вида мультипробиотиков. Современная педиатрия. 2008. № 4(21). С. 143-154.
22. Широбоков В.П., Янковский Д.С., Дымент Г.С. Новые стратегии в области создания и клинического использования пробиотиков. Вісник фармакології та фармації. 2010. № 2. С. 18-30.
23. Широбоков В.П., Янковский Д.С., Дымент Г.С. Создание оздоровительных средств нового поколения на основе смектита. Врачебное дело. 2015. № 1/2. С. 3-9.
24. Янковский Д.С., Дымент Г.С. Микрофлора и здоровье человека. Киев, 2008. 552 с.
25. Янковский Д.С., Моисеенко Р.А., Дымент Г.С. Место дисбиоза в патологии человека. Современная педиатрия. 2010. № 1(29). С. 154-167.
26. Янковский Д.С., Широбоков В.П., Моисеенко Р.А., Волосовец А.П., Кривопустов С.П, Дымент Г.С. Дисбиозы и современные подходы к их профилактике. Современная педиатрия. 2010. № 3(31). С. 143-151.  
27. Янковский Д.С., Широбоков В.П., Моисеенко Р.А., Волосовец А.П., Кривопустов С.П., Дымент Г.С. Современные возможности профилактики дисбиозов у детей и взрослых. Профілактична медицина. 2010. № 4. С. 69-76.
28. Янковский Д.С., Широбоков В.П., Моисеенко Р.А., Кривопустов С.П., Дымент Г.С. Новое поколение энтеросорбентов и комплексных пробиотиков для оздоровления микробной экологии человека. Современная педиатрия. № 6(54). 2013. С. 1-9.
29. Янковский Д.С., Широбоков В.П., Дымент Г.С. Моисеенко Р.А., Мартынюк В.Ю., Шунько Е.Е., Бережной В.В.  Микроэкологические аспекты заболеваний центральной нервной системы у детей. Соціальна педіатрія та реабілітологія. 2014. № 1(7). 2014. С. 70-76.
30. Янковский Д.С., Широбоков В.П., Антипкин Ю.Г., Татарчук Т.Ф., Дымент Г.С. Микробиом и здоровье женщины. Репродуктивная эндокринология. 2015. № 4(24). С. 40-55.
31. Широбоков В.П., Янковський Д.С., Димент Г.С. Світ глин і здоров’я людини. Світогляд. 2012. № 2(34). С. 6-17.
32. Крамарев С.А., Янковский Д.С., Дымент Г.С. Повышение эффективности терапии инвазивных острых кишечных инфекций у детей. Современная педиатрия. 2007. № 1. С. 172–174.
33. Лук’янова О.М., Денисова М.Ф., Музика Н.М. Стан мікробіоценозу кишечника у дітей з хронічними гепатитами. Науково-практична конференція «Роль пробіотиків в охороні здоров’я матері та дитини» (8 червня 2006, Київ). С. 2–6.
34. Горпинченко И.И., Мельников С.Н., Корниенко А.М., Добровольская Л.И. Использование мультипробиотика Апибакт в комплексном лечении урогенитальных инфекционных заболеваний у супружеской пары. Здоровье мужчины. 2006. № 3. С. 72–76.
35. Муквіч О.М. Ефективність протирецидивних курсів мультипробіотика „Апібакт” у дітей з захворюваннями органів травлення. Современная педиатрия. 2007. № 4(17). С. 162–166.