Вступ. Наукова діяльність є складним та багатогранним різновидом людської праці, який має творчу складову, тому проблема її нормування є досить непростою, але водночас винятково важливою парадигмою якнайширшого впровадження інновацій у сучасні соціально-економічні процеси.
Проблематика. Робота вченого внутрішньо неоднорідна, різнопланова, з обов’язковою креативною складовою безпосереднього творчого пошуку. Проте, виходячи із якісно й кількісно споріднених феноменів координації наукової та науково-організаційної діяльності в межах планування, організації та проведення наукових досліджень і розробок, зокрема спираючись на методологічні та емпіричні аспекти структурних та системоутворюючих чинників, ґрунтуючись на вітчизняному досвіді й прикладних підходах, що вже апробовувалися у галузевих нормативних документах, наведено авторське концептуальне бачення перспектив подальших досліджень проблеми нормування наукової праці.
Мета. Сприяти напрацюванню методичних підходів до нормування праці у галузі наукових досліджень та розробок.
Матеріали й методи. Аналітична обробка діючих нормативних документів і наукових праць з метою розроблення підходів до нормування наукової праці.
Результати. Автори вважають, що хоча самі по собі окремі наукові дослідження й розробки в цілому унікальні, елементи, що складають наукову діяльність, в різних кількісних і якісних поєднаннях присутні у всіх видах наукових робіт. Отже, всі повторювані елементи, тобто найпростіші роботи, можуть бути унормовані за єдиною узгодженою системою, яка б враховувала широкий діапазон особливостей, структури та змісту наукової праці з урахуванням диференційованої потреби створення нових знань в результаті виконання наукових досліджень і розробок. Наведені теоретичні узагальнення та практичні узагальнення сприяють формуванню системно-структурної моделі нормування наукової праці.
Висновки. Отримані результати можуть слугувати базою для подальшого удосконалення регулювання сфери наукових досліджень і розробок у контексті реформування діяльності вітчизняних закладів вищої освіти та наукових установ.

1. Frascati Manual — 2015 Edition Guidelines for Collecting and Reporting Data on Research and Experimental Development.
URL: https://www.oecd.org/sti/inno/Frascati-Manual-2015-Flyer-EN.pdf
(дата звернення: 12.03.2018).
2. Семенюк Е.П., Котляревський Я.В., Мельников О.В. Інформаційно-комунікаційні аспекти формування і функціонування наукових шкіл видавничо-поліграфічної галузі. Наука та інновації. 2016. Т. 12, № 2. С. 71–89.
3. Наукова та інноваційна діяльність України. Держстат України. Київ, 2017. С. 13.
4. Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність» від 26.11.2015 р. № 848-VIII (ост. зміни від 28.09.2017 р.).
URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-19 (дата звернення: 14.10.2017).
5. Семенюк Е.П., Мельник В.П. Філософія сучасної науки і техніки. Львів, 2012. 306 c.
6. Мельник В.П. Філософія. Наука. Техніка: методолого-світоглядний аналіз. Львів, 2010. 592 с.
7. Габович О., Кузнєцов В., Семенова Н. Українська фундаментальна наука і європейські цінності. Київ, 2016. 284 с.
8. Єгоров І., Попович О., Соловйов В. «Стратегія запозичень» і розвиток науки. Вісник НАН України. 2003. № 5. С. 3–14.
9. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций). Киев, 2004. 560 с. 
10. Соловйов В.П. Національна стратегія інноваційного розвитку в глобалізованому світі: елементи концепції. Наука та інновації. 2009. Т. 5, № 3. С. 16–22. 
11. Єгоров І.Ю. Оцінки результатів наукової діяльності: традиційні підходи та нові виклики. Наука та наукознавство. 2014. Т. 10, № 3. С. 42–47.
12. Єгоров І.Ю. Удосконалення статистики досліджень і розробок: сучасні тенденції у розвинених країнах світу. Статистика України. 2013. № 3. С. 46–49.
13. Малицкий Б.А. Кто и как должен оценивать научные результаты ученого. Наука та наукознавство. 2017. № 3. С. 34–53. 
14. Єфименко Т.І. Концептуальні підходи щодо розвитку механізмів фінансування науки. Фінанси України. 2016. № 8. С. 9–23.
15. Єгоров І.Ю. Трансформація наукових систем в країнах Центральної та Східної Європи: можливі уроки для України. Наука та наукознавство. 2015. Т. 11, № 1. С. 26–33.
16. Падучак Б.М. Нові тенденції західного світу у сфері інновацій. Наука та наукознавство. 2014. Т. 10, № 4. С. 43–49.
17. Добров Г.М., Клименюк В.Н., Смирнов Л.П., Савельев А.А. Потенциал науки. Киев, 1969. 152 с.
18. Добров Г.М., Клименюк В.Н., Одрин В.М., Савельев А.А. Организация науки. Киев, 1970. 204 с.
19. Добров Г.М., Тонкаль В.Е., Савельев А.А., Малицкий Б.А. Научно-технический потенциал: Структура, динамика, эффективность. Киев, 1987. 348 с.
20. Soliman I., Soliman H. Academic Workload and Quality. Assessment & Evaluation in Higher Education. 1997. Vol. 22, no 2. P. 135–157.
21. Milem J.F., Berger J.B., Dey E.L. Faculty Time Allocation: A Study of Change over Twenty Years. Journal of Higher Education. 2000. Vol. 71, no 4. P. 454–475. 
22. Bozeman B., Gaughan M. Job Satisfaction among University Faculty: Individual, Work, and Institutional Determinants. The Journal of Higher Education. 2011. Vol. 82, no 2. P. 154–186.
23. Єременко В.О., Шипілін М.А., Володько І.А., Вяземський В.Г., Толстякова Т.М., Косухіна Т.В., Максименко Г.М., Сова В.К., Товстенко О.П. Міжгалузеві норми часу на наукові роботи, виконувані працівниками бібліотек. Краматорськ, 2004. 50 с.
24. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про створення робочої групи з розроблення методики оцінювання ефективності наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності наукових установ» від 11.09.2017 р. № 1268.
URL: http://old.mon.gov.ua/ua/about-ministry/normative/8064- (дата звернення: 12.03.2018).
25. Постанова Кабінету Міністрів України «Про умови оплати праці працівників бюджетних науково-дослідних установ і організацій та інших наукових установ Національної академії наук» від 31.01.2001 р. №74.
URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/74-2001-%D0%BF/print1509540380195563
(дата звернення: 12.05.2018).
26. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів» від 07.08.2002 р. № 450. Офіційний вісник України. 2002. № 35. С. 52, ст. 1655.
27. Мельников А. В., Семенюк Э. П., Котляревский Я. В. Применение информационного подхода к анализу развития полиграфии. Вісті Акад. інженерних наук. 2010. № 1 (40). С. 40–48.  
28. Кваско А.В., Котляревський Я.В., Мельников О.В., Сірик М.В. Нормування, організація та оплата праці в поліграфії. Київ, 2010. 248 с.
29. Наказ Міністерства освіти і науки України «Про затвердження кваліфікаційних характеристик професій (посад) педагогічних та науково-педагогічних працівників навчальних закладів» від 01.06.2013 р. № 665.
URL: http://old.mon.gov.ua/ru/about-ministry/normative/1672- (дата звернення: 29.06.2018).
30. Герасимов И.Г. Структура научного исследования. Москва, 1985. 218 с.
31. Копнин П.В. Логические основы науки. Киев, 1968. 248 с.
32. Мельников О.В., Сеньківський В.М., Штангрет А.М., Семенюк Е.П. Про закони розвитку та функціонування видавничо-поліграфічної галузі. Технологія і техніка друкарства. 2013. № 4 (42). С. 117–125.
33. Семенюк Э.П., Стасишин В.М. Математизация научного знания и информатика. Вопросы теории. НТИ. Сер. 2. 1980. № 1. С. 1–7.
34. Семенюк Э.П., Стасишин В.М. Математизация научного знания и информатика. Прикладные аспекты. НТИ. Сер. 2. 1980. № 4. С. 1–8.
35. Холод З.М., Черниш Н.І., Малярчук І.І., Штангрет А.М., Шляхетко В.В. Галузеві норми часу і виробітку на видавничо-редакційні процеси. Львів, 2006. 16 с.
36. ДСТУ 3973-2000. Система розроблення та поставлення продукції на виробництво. Правила виконання науково-дослідних робіт. Загальні положення. Київ, 2001. 20 с.