Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я
Заголовок | Мобільне житло для рекреаційного використання в умовах постіндустріального Придніпров'я |
Тип публікації | Journal Article |
Year of Publication | 2019 |
Автори | Мироненко, ВП, Цимбалова, ТА |
Short Title | Nauka innov. |
DOI | 10.15407/scin15.01.098 |
Об'єм | 15 |
Проблема | 1 |
Рубрика | Cвіт інновацій |
Pagination | 98-107 |
Мова | Українська |
Анотація | Вступ. В постіндустріальний період розвитку суспільства, в умовах економічної глобалізації та високої соціальної мобільності, використання мобільного житла є актуальним та перспективним.
Проблематика. У соціально-економічних умовах сучасної України практичні переваги мобільних житлових технологій мають великі перспективи розвитку, особливо при організації рекреаційно-туристичної діяльності. Мета. Дослідження можливостей використання рекреаційно-туристичного мобільного житла в умовах існуючого природно-ландшафтного фонду постіндустріального Придніпров’я. Матеріали й методи. Використано комплексний методологічний підхід, що базується на застосуванні загальнонаукових та прикладних методів, насамперед, методи бібліографічний і порівняльно-історичний (архівна краєзнавча спадщина, сучасні наукові праці та нормативно-правова документація), а також, метод натурних обстежень та фотофіксації, експериментальне моделювання. Результати. У складі комплексної природно-ландшафтної зони постіндустріального Придніпров’я існує значна кількість техногенно порушених територій. Але в разі припинення або суттєвого зниження антропогенного навантаження екологічний стан довкілля може бути оптимізовано, завдяки самовідтворенню природних ландшафтів або за допомогою штучних заходів з рекультивації. Запропоновано проектні рішення щодо організації тимчасового мобільного житла для відпочинку у структурі потенційного природно-ландшафтного фонду регіону. Висновки. Застосування рекреаційно-туристичного мобільного житла у безпечних зелених ландшафтах вбачається доцільним та перспективним функціонально-типологічним напрямком, оскільки організація рекреаційного житла у мобільній формі базується на екологічному підході, спрямованому на максимальне зниження антропогенного впливу та збереження природного довкілля. |
Ключові слова | комплексна природно-ландшафтна зона постіндустріального Придніпров’я, мобільна форма організації рекреаційно-туристичної діяльності, рекреаційно-туристичне мобільне житло |
Посилання | 1. Хвыля И.К. Особенности формирования мобильного рекреационного жилища (МРЖ) для условий Украины: автореф. дис. канд. арх. Москва, 1994. 20 с.
2. Панфилов А.В. Особенности формирования мобильного жилища для временного пребывания ( конец XX – начало XXI в. ): автореф. дис. канд. арх. Москва, 2013. 22 с. 3. Экономов И.С. Принципы формирования малоэтажных жилых объектов на воде: автореф. дис. канд. арх. Москва, 2004. 36 с. 4. Поморов С.Б. Второе жилище горожан компенсационного типа: автореф. дис. д. арх. Москва, 2005. 25 с. 5. Тиманцева Н.Л. Принципы моделирования жилой среды в экстремальных условиях обитания: автореф. дис. канд. арх. Москва, 2010. 21 с. 6. Блинов Ю.И. Тентовые здания и сооружения (аспекты мягких покрытий и перспектив развития): автореф. дис. д. техн. наук. Москва, 1991. 48 с. 7. Тереножкин А.И. Курган Сторожова Могила. Археологія. 1951. Т. 5. С. 239-241 с. 8. Бессонова С.С. О скифских повозках. Древности степной Скифии. Київ, 1982. С. 102-117. 9. Плетнева С.А. Кочевники средневековья. Москва, 1982. 186 с. 10. Эварницкий Д.И. Доклад профессора Эварницкого o произведенных им раскопках курганов и исторических изследованиях. Екатеринослав, 1904. 25 с. 11. ДСТУ Б В.2.2–22:2008 Національний стандарт України «Будинки мобільні (інвентарні). Загальні технічні умови». Київ, 2009. 14 с. 12. Слоневский А. Игнатий Ясюкович. Имя в истории. Днепропетровск, 2009. 219 с. 13. Акинфиев Ив.Як. Растительность Екатеринослава в конце первого столетия его существования. Ч. 1. Екатеринослав, 1889. 238 с. 14. Керничная Е.А., Старостин В.С. Ретроспективный анализ ландшафтно-планировочных особенностей освоения территории Днепропетровска. Вісник Дніпропетровського університету. Геологія. Географія. Вип. 4. Дніпропетровськ, 2002. С. 145–150. 15. Пасічний Г.В., Сердюк С.М. Геоекологічні моніторингові дослідження вмісту важких металів у ґрунтах техногенно змінених ландшафтів (на прикладі м. Дніпродзержинська). Вісник Дніпропетровського університету. Геологія. Географія. Вип. 4. Дніпропетровськ, 2002. С. 161-166. 16. Экология мегаполиса. Экологические аспекты промышленного развития Днепропетровска. Под общей редакцией Куличенко И. И. Днепропетровск, 2002. 368 с. 17. Павлов В.О., Переметчик М.М., Колотенко В.П., Шевченко Б.Є. Екологічний паспорт міста Дніпропетровська. Дніпропетровськ, 2000. 112 с. 18. Манюк Вадим, Манюк Володимир. Пам’ятки природи Дніпропетровської області. Дніпропетровськ, 2011. 60 с. 19. Панченко А.Ф., Нечипоренко Л.Г., Жалдак Д.Н. Приведение территории хвостохранилища «Сухачевское-1» в экологически безопасное состояние. Технико-экономическое обоснование. Том 2. Оценка воздействия на окружающую среду. Днепродзержинск, 2011. 241 с. 20. Шматков Г.Г., Серебряная М.З., Анищенко О.Л. Оценка распространения тяжелых металлов от хвостохранилища отходов переработки уранових руд. Вісник Дніпропетровського університету. Геологія. Географія. Вип. 4. Дніпропетровськ, 2002. С. 64-70. 21. Мирошниченко А.А. Аграрно-рекреационные зоны в Украине. Днепропетровск, 1998. 178 с. |