Вступ. Сьогодні фразу «найперший у світі» можна застосувати для чималої кількості винаходів українських вчених. Україна є країною з високим рівнем розвитку науки, а доказом цього твердження є внесок українських науковців у різні галузі техніки.
Проблематика. Україна прагне стати рівноправним членом Європейського Союзу. Важливо, щоб українці не втратили свою національну ідентичність при такому напрямку руху. Одним з шляхів підвищення впізнаваності України у світі є поширення знань про українських вчених через демонстрування світовій спільноті досягнень українських науковців та їх високого наукового рівня.
Мета. Висвітлення важливості робіт українських науковців для розвитку техніки у світі.
Матеріали й методи. Аналітичний огляд низки наукових робіт в галузі техніки.
Результати. Досліджено внесок українських вчених у розвиток техніки у світі та проведено класифікацію відповідно до галузей. Показано важливість робіт українських науковців для розвитку фотографії, кінематографу, електричного зварювання, комп’ютерних технологій, авіації, астрономії, ракетної техніки та космонавтики. Українські вчені були серед перших у винаході телебачення, електричного трамваю та дистанційного керування об’єктами. Завдяки роботам наших співвітчизників став можливим запуск першого штучного супутника Землі, політ людини у космос, вихід людини у відкритий космос та приземлення на поверхню Місяця.
Висновки. Пріоритетність робіт українських вчених у ряді досліджень свідчить про вагомий їх внесок у розвиток світових технологій. Висвітлення даного внеску в жодному разі не повинно розпалювати міжнаціональну ворожнечу, проте може слугувати стимулом для усвідомлення власної національної ідентичності українців в умовах світової інтеграції. При цьому, головним принципом є те, що наука має об’єднувати народи і бути фундаментом миру у світі. Зважаючи на те, що Україна має вагомі досягнення у науці й техніці, доцільними є подальші дослідження у зазначеному напрямку.

1. Proposals by member states concerning the celebration of anniversaries with which UNESCO could be associated in 2000–2001. Hundred and fifty-seventh Session, 4 October, 1999, Paris. 
URL: http://unesdoc.unesco.org/images/0011/001174/117410E.pdf (Last accessed: 05.10.2018).
2. German Patent DE 685767 (1 November, 1935). A. Smakula. Verfahren zur Erhöhung der Lichtdurchlässigkeit optischer Teile durch Erniedrigung des Brechungsexponenten an den Grenzflächen dieser optischen Teile [in German].
3. Walmart opens new Coating Center of Excellence at Fayetteville (12 May, 2015). 
URL: https://www.zeiss.com/vision-care/int/about-us/news/press-releases/walma...
(Last accessed: 06.10.2018).
4. Romanchuk, O. K. (Ed.). (1991). Axioms for Posterity: Ukrainian Names in the World Science. Lviv: Kameniar [in Ukrainian].
5. Romanchuk, O. K. (Ed.). (1992). Axioms for Posterity: Ukrainian Names in the World Science. Lviv: Memorial [in Ukrainian].
6. Andrianov, B. M. (1995). Essays on the History of Physics Development in Ukraine. Vinnytsia: VDPI [in Ukrainian].
7. Golovko, M. V. (1998). Application of Materials on the History of Domestic Science while Studying Physics and Astronomy. Kyiv: “International financial agency” Ltd [in Ukrainian].
8. Khramov, Yu. A. (1991). History of Formation and Development of Physical Schools in Ukraine. Kyiv: Feniks (in Russian).
9. Shenderovskyi, V. A. (2009). Let the Light of Science Not Die Away. Kyiv: Prostir Publ. House [in Ukrainian].
10. Kirillov, E. A. (1911). On the anomalous dispersion in Lipman color photographs. Zhurnal Russkogo fiziko-khimicheskogo obshchestva, 43(8), 405–422 [in Russian].
11. Kirillov, E. A. (1925). On the electrical conductivity of the latent image. Zhurnal Russkogo fiziko-khimicheskogo obshchestva, 57(3/4), 259–266 [in Russian].
12. Gurney, R. W., & Mott, N. F. (1938). The Theory of the Photolysis of Silver Bromide and the Photographic Latent Image. Proc. R. Soc. Lond. A, 164, 151–167.
https://doi.org/10.1098/rspa.1938.0011
13. Dovhyj, O. (2002). The Stasiw-Teltow’s model in classical photographic theory. Ukr. J. Phys., 47(11), 1099–1103.
14. Augustyn, A., Bauer, P., Duignan, B., Eldridge, A., Gregersen, E., McKenna, A., Zelazko, A. (2014). Lumière brothers. Encyclopaedia Britannica. 
URL: https://www.britannica.com/biography/Lumiere-brothers (Last accessed: 13.10.2018).
15. Mislavskii, V., & Gergesha, V. (2012). Mechanic inventor Yosyf Tymchenko in documents and memoirs. Kharkov: Vydavnychyi budynok “Faktor” [in Russian].
16. Diary of the IX-th Congress of Russian naturalists and doctors, 11 January, 1894, Moscow [in Russian].
17. Patent on invention №5592, type 21а1, 32 (30 June, 1928, Leningrad). Description of the apparatus for electrical telescopes to the patent of V. I. Popov, B. P. Grabovskyi and N. G. Piskunov, declared 9 November, 1925 (certificate on application № 4899) [in Russian].
18. Matiiko, M. M., & Inozemtsev, S. I. (1952). The contribution of domestic scientists in the science on electricity. Kyiv: Radianska shkola [in Ukrainian].
19. Khrenov, K. K. (1946). The underwater electric welding and cutting metals. Moscow: Voennoe izdatelstvo Ministerstva VS USSR [in Russian].
20. Paton, Ye. O. (1941). High-speed automatic welding under the flux layer. Moscow: Mashgiz [in Russian].
21. Makovetska, O. K. (2018). Development of technology and equipment for high-speed arc welding under the flux. The National Academy of Science of Ukraine. Outstanding achievements. 1918–2018. Kyiv: Fenix [in Ukrainian].
22. Rzhonsnytskyi, B. N. (1951). F. А. Pirotskyi. The inventor of the electric tram. Kyiv: Derzhtekhvydav Ukrainy [in Ukrainian].
23. Pyrgidis, C. N. (2016). Railway Transportation Systems: Design, Construction and Operation. Oakville: Apple Academic Press.
https://doi.org/10.1201/b19472
24. Poliakova, N. L., & Popova-Kiandskaia, E. A. (1954). Nikolai Dmitrievich Pylchykov. Uspekhi Fizicheskikh Nauk, 53, 121-136. [in Russian].
https://doi.org/10.3367/UFNr.0053.195405f.0121
25. Marincic, A., & Budimir, D. (2008). Tesla's Multi-frequency Wireless Radio Controlled Vessel. In: IEEE Conference on History of Telecommunications (HISTELCON 2008), 11-12 September, 2008, Paris, France, 24-27.
https://doi.org/10.1109/HISTELCON.2008.4668708
26. Ralston, A., Reilly, E. D., & Hemmendinger, D. (2003). Encyclopedia of Computer Science. Chichester: John Wiley and Sons Ltd.
27. Katchanovski, I. (2004). A Puzzle in the Invention and Patenting of the Electronic Computer in the US. In book Development of the Mathematical Ideas of Mykhailo Kravchuk (Krawtchouk), 655–687. Kyiv, New York: National Technical University of Ukraine and Shevchenko Scientific Society in the US.
28. Parasyuk, O., & Virchenko, N. (2009). Brief survey of the mathematical legacy of academician M. Kravchuk. Fractional Calculus and Applied Analysis, 12(2), 115–134.
29. Swopes, B. R. (14 September, 2018). 14 September 1939. This Day in Aviation. 
URL: https://www.thisdayinaviation.com/14-september-1939/ (Last accessed: 21.10.2018).
30. Fox, R. G. (2005). The history of helicopter safety. Presented at the International Helicopter Safety Symposium, 26–29 September, 2005, Montréal, Québec, Canada, 1. 
URL: https://www.h-a-c.ca/IHSS_Helicopter_Safety_History_05.pdf (Last accessed: 22.10.2018).
31. Antonov, O. K. (1990). Gliders. Aircraft. Executive Editor B. E. Paton. Kyiv: Naukova dumka [in Russian].
32. Skorodelov, V. A. From SPIRAL to MAKS. 
URL: http://www.buran-energia.com/documentation/documentation-akc-maks-d.php
(Last accesed: 23.10.2018).
33. Barabashov, N. P. (1928). About the composition of the Moon’s surface. Visnyk prurodoznavstva, 3–4, 1–4 [in Ukrainian].
34. Barabashov, N. P. (1925). Comets and meteors. Kharkiv: Chervonyi shliakh [in Ukrainian].
35. Altwegg, K., Balsiger, H., Bar-Nun, A., Berthelier, J. J., Bieler, A., Bochsler, P., Wurz, P. (2015). 67P/Churyumov-Gerasimenko, a Jupiter family comet with a high D/H ratio. Science, 347(6220), 1261952-1261952. doi: 10.1126/science.1261952.
https://doi.org/10.1126/science.1261952
36. Rubin, M., Altwegg, K., Balsiger, H., Bar-Nun, A., Berthelier, J. J., Bieler, A., Wurz, P. (2015). Molecular nitrogen in comet 67P/Churyumov-Gerasimenko indicates a low formation temperature. Science, 348(6231), 232-235. doi: 10.1126/science.aaa6100.
https://doi.org/10.1126/science.aaa6100
37. Langemak, G. E. (1934). Projectiles, traction missiles. Design of reactive missiles and traction missiles. Leningrad [in Russian].
38. Langemak, G. E., Glushko, V. P. (1935). Missiles, their construction and using. Moscow, Leningrad: Glavhaia redaktsia aviatsonnoi literatury [in Russian].
39. Yuzhnoye Design Office. 
URL: http://www.yuzhnoye.com/en/home/ (last accessed: 04.11.2018).
40. The successful launch of the carrier rocket “Antares”. 
URL: http://www.yuzhmash.com/presscenter/news/new?id=252# (Last accessed: 04.11.2018).
41. Kondratiuk, Yu. (1929). Conquest of interplanetary space. Novosibirsk [in Russian].
42. Harvey, B. (2007). Russian Planetary Exploration: History, Development, Legacy and Prospects. Chichester: Springer – Praxis Publishing.
43. West, J. B. (2001). Historical aspects of the early Soviet/Russian manned space program. Journal of Applied Physiology, 91, 1501–1511.
https://doi.org/10.1152/jappl.2001.91.4.1501
44. Kadeniuk, L. (11 March, 2011). Ukraine may lose the status of space state.
URL: http://www.bbc.com/ukrainian/news/2011/03/110311_kadenyuk_shuttle_ak.shtml
(Last accesed: 21.10.2018) (in Ukrainian).
45. Lyons, L. (9 September, 2013). 5 Popular Misconceptions about NASA.
URL: https://www.huffingtonpost.com/lauren-lyons/misconceptions-nasa_b_356120...
(Last accessed: 10.11.2018).