Вступ. Україна має у своєму розпорядженні систему контролю космічного простору, реалізовану на базі радіолокаційної станції (РЛС) «Дніпро», що забезпечує безперервний моніторинг космічного простору.
Проблематика. РЛС подібного типу належать до великих складних і наукомістких технічних систем. Новизна застосовуваних науково-технічних рішень, тривалі терміни проектування і виготовлення РЛС виявили неможливість застосування існуючих стандартів розробки та постановки на виробництво і зумовили необхідність створення нового стандарту.
Мета. Аналіз і узагальнення особливостей розробки і виготовлення систем контролю космічного простору на базі вітчизняних радіолокаційних засобів.
Матеріали і методи. Використано метод системного аналізу особливостей вітчизняної школи радіолокаційних систем контролю космічного простору з використанням науково-технічного напрацювання та матеріалів Головного конструктора із забезпечення ефективного вирішення виникаючих специфічних проблем при створенні нових поколінь РЛС.
Результати. Показано, що для реалізації інформації, що надходить від існуючої РЛС, необхідне забезпечення її конкурентоспроможності на зростаючому ринку таких послуг, що можливо як за рахунок підвищення технічних характеристик наявних засобів, так і завдяки розробці нових. Виходячи зі специфічних особливостей, що неминуче виникають на різних стадіях життєвого циклу РЛС, наявності достатнього обсягу науково-технічного напрацювання (НТН) і досвіду створення як зазначеної, так і наступних поколінь РЛС, наведено низку пропозицій, спрямованих на ефективне вирішення питань контролю космічного простору (ККП) радіолокаційними засобами.
Висновки. Забезпечення інтеграції та постачання наукомісткої продукції вітчизняних радіолокаційних засобів у міжнародні структури ККП можливо лише на шляхах ефективного використання і стабільного нарощування потенційних можливостей наявних засобів на базі наявного науково-технічного напрацювання з урахуванням специфічних особливостей побудови РЛС контролю космічного простору. Викладені окремі специфічні особливості ймовірних проблем і можливі шляхи їх ефективного вирішення можуть бути корисні широкому колу розробників складних наукомістких систем.

1. Андреев Ф.М., Статкус А.В. Анализ возможности использования аналитического приближения для оценки второй и третьей производной дальности. Системи обробки інформації. 2013. 7 (114):171–176.
2. Андреев Ф.М., Ковбасюк С.В. Возможности многопозиционного комплекса, созданного на базе национальных РЛС надгоризонтного обнаружения баллистических и космических объектов. Космічна наука і технологія. 2009. Т. 15, № 5. С. 74–81.
3. Дробахин О.О., Плаксин С.В., Рябчий В.Д., Салтыков Д.Ю. Техника и полупроводниковая электроника СВЧ. Севастополь: Вебер, 2013. 320 с.
4. Плаксин С.В., Соколовский И.И. Физические основы построения быстродействующих информационно-управляющих систем на базе полупроводниковых элементов с горячими электронами. Севастополь: Вебер, 2006. 320 с.
5. Лаврич Ю.Н. Особенности научного обеспечения создания перспективных образцов радиоэлектронной аппаратуры. Nauka innov. 2018. № 1. С. 15–25. 
6. Данилин Н., Белослудцев С. Проблемы применения современной элементной базы иностранного производства в ракетно-космической технике. Современная электроника. 2007. № 7. С. 8–12.
7. Nicholas J. Willis, Hugh D. Griffiths. Advances in bistatic radar. New York: SciTech Publishing, 2007. 494 р. 
8. Лазаревич Э.Г., Семак Ш.Б., Амзеев Э.Г., Лазаревич Ю.И. Виртуальная электронная компонентная база радиоэлектронной аппаратуры. Системный анализ и прикладная информатика. 2013. № 1–2. С. 39–47.
9. Лаврич Ю.Н. Особенности обеспечения теплового режима мощных радиопередающих систем. Труды 16-й Междунар. научн.-практ. конф. «Современные информационные и электронные технологии» (25-29 мая 2015, г. Одесса). Одесса, 2015. С. 140–141.
10. Лаврич Ю.Н., Плаксин С.В., Погорелая Л.М. Особенности проектирования систем обеспечения теплового режима РЭА в микроэлектронном исполнении. Материалы 2-й Всеукр. науч.-практ. конф. «Перспективні напрямки сучасної електроніки, інформаційних і комп'ютерних систем». (22-24 ноября 2017, г. Днепр). Днепр, 2017. 156–157 с. 
11. Лаврич Ю.Н. Особенности контроля надежности системы управления высокоскоростным наземным транспортом. Труды 1-й Междунар. научн.-практ. конф. «Современные информационные и электронные технологии». (4-8 июня 2012, г. Одесса). Одесса, 2012. 218 с. 
12. International Standard ISO/IEC/IEEE 42010:2011(E)(E) Systems and software engineering — Architecture description. 2011. 37 p.