Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд)
Заголовок | Енергетична стратегія: прогнози і реалії (огляд) |
Тип публікації | Journal Article |
Year of Publication | 2020 |
Автори | Геєць, ВМ, Кириленко, ОВ, Басок, БІ, Базєєв, ЄТ |
Short Title | Nauka innov. |
DOI | 10.15407/scin16.01.003 |
Об'єм | 16 |
Проблема | 1 |
Рубрика | Загальні питання сучасної науково-технічної та інноваційної політики |
Pagination | 3-15 |
Мова | Українська |
Анотація | Вступ. На сучасному етапі розвитку України в умовах викликів і ризиків вкрай важливо сформувати енергетичну політику країни.
Проблематика. Стратегія розвитку енергетики України повинна передбачати перехід від імпортносировинного до енергоефективно-орієнтованого розвитку ПЕК з використанням результатів фундаментальних і прикладних досліджень в галузі природничих і соціально-економічних наук, вітчизняного інноваційного потенціалу з його науково-технічними та науково-технологічними розробками. Мета. Виконати огляд концептуальних підходів, пов’язаних з прогнозуванням (пророкуванням, передбаченням) життя суспільства загалом, і прогнозуванням розвитку енергетики, зокрема. Матеріали й методи. Огляд авторитетних джерел літератури щодо методів прогнозування розвитку енергетики, зокрема й, розвитку енергетики України. Результати. Наведено ретроспективний погляд на стан енергетики України до 90-х рр. ХХ ст. і у період незалежності держави. Підкреслено, що прийняті енергетичні стратегії України в 1996, 2006 і 2013 роках не досягали своїх прогнозованих цілей та індикативних показників вже на проміжних часових інтервалах. Четверта енергетична стратегія (ЕС–35) головними цільовими орієнтирами має безпеку, енергоефективність і конкурентоспроможність. Вона розроблялася в надзвичайних умовах — при глобальних змінах трендів світової енергетики та під впливом низки викликів для вітчизняної енергетики. Наведено ілюстративні схеми розвитку галузі, які характеризують всю складність прогнозування енергетики, необхідність урахування ряду ключових чинників. Енергетична стратегія України, й зокрема ЕС–35, буде залежати від «енергетичних контурів нового світу» — трендів і сценаріїв, глобальних і локальних ризиків. Очікувані ключові параметри та показники енергетичної стратегії можуть не збігатися з реалізованими значеннями. Висновки. Запропоновано супроводжувати енергетичну стратегію «поточними планами-прогнозами» (дорожніми картами) з чітким визначенням механізмів імплементації завдань для виконавчої та законодавчої влади з постійним моніторингом ходу реалізації ЕС–35 за тимчасовими інтервалами. |
Ключові слова | дорожня карта, енергетична стратегія, паливно-енергетичний комплекс, прогнозування, реалізація стратегії, управління і моніторинг |
Посилання | 1. Домбровский О. Український парламент за три роки ухвалив повний пакет європейського енергетичного законодавства. Тепер потрібна швидка імплементація. TERMINAL. № 4, грудень, 2017. С. 21–23.
2. Кулик М.М., Горбулін В.П., Кириленко О.В. Концептуальні підходи до розвитку енергетики України (аналітичні матеріали). Київ: Інститут загальної енергетики НАН України, 2017. 78 с. 3. Постанова Верховної Ради України «Про національну енергетичну програму України до 2010 року» від 15 травня 1996 року, № 191/96-ВР. 4. Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.03.2006, № 145-р. 5. Оновлена енергетична стратегія України на період до 2030 року. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.04.2013, № 1070-р. «Про схвалення Енергетичної стратегії України на період до 2030 року». 6. Нова енергетична стратегії України до 2035 року: «Безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність». URL: energetychna_strategiya_do_2035_r.zip, http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/control/uk/doccatalog/list?currDir=50358 7. Ойзерман Т.И. Возможно ли предвидение отдалённого будущего. Вестник РАН. 2005. Т. 75. № 8. С. 720–726. 8. Хайек Ф.А. Дорога к рабству. Вопросы философии. 1990. № 1. С. 113–1519. 9. Пригожин И.Р. Философия нестабильности. Вопросы философии. 1991. № 6. C. 46–52. 10. Поппер К. Нищета историцизма. Москва: Издательская группа «Прогресс», 1992. 166 с. 11. Малинецкий Г.Г. Техногенные ресурсы в контексте новой индустриализации России. Вестник РАН. 2015. Т. 85, № 4. С. 344–350. 12. Капица П.Л. Эксперимент теория практика. Москва: Наука, 1974. 288 с. 13. Локтев В.М. Знання – сила? Вісн. НАН України. 2018. № 1. C. 75–85. 14. Рябцев Г.А. Державна політика розвитку ринку нафтопродуктів в Україні: формування та реалізація: монографія. Київ: НАДУ, 2011. 416 с. 15. Горелова В.Л. Основы прогнозирования систем. Учеб. пособ. для инж.-экон. спец. вузов. Москва: Высш. шк., 1986. 287 с. 16. Макаров А.А. Методы и результаты прогнозирования развития энергетики России. Изв. РАН. Энергетика. 2010. № 4. С. 26–40. 17. Филиппов С.П. Прогнозирование энергопотреблением комплекса адаптивных имитационных моделей. Изв. РАН. Энергетика. 2010. № 4. С. 41–45. 18. Фортов В.Е., Макаров А.А. Направления инновационного развития энергетики мира и России. Успехи физических наук. 2009. Т. 179, № 12. С. 13–37. 19. Cуходоля А., Рябцев Г. Энергетический манифест. TERMINAL. 2017. № 2 (848), август. С. 3–8. 20. Поташник С.И. От стратегии – к рабочим документам и реальным срокам. TERMINAL. 2017. № 2 (848), август. С. 31–32. 21. Рукомеда Р. Энергетические контуры нового мира. TERMINAL. 2017. №2 (848), август. С. 39–42. 22. Буславець О. Для якісної дорожньої карти необхідні якісні інструменти. TERMINAL. 2017. №2 (848), август. С. 22–26. 23. Перехід України на відновлювану енергетику до 2050 року за заг. ред. Ю. Огаренко та О. Алієвої. Київ: Вид-во ТОВ «АРТ КНИГА». 2017. 88 с. 24. Аполонский О.Ю., Орлов Ю.Н. Сравнительный анализ долгосрочных прогнозов развития энергетики. Часть II // Препринт ИПМ им. М. В. Келдыша. 2010. № 58. 26 с. URL: http://library.keldysh.ru/preprint.asp?=2010-58 (дата звернення: 01.09.2019). 25. Клименко В.В. Опыт генетических прогнозов мировой энергетики: можем ли мы предвидеть далёкое будущее? Докл. РАН. 2014. Т. 458, №4. С. 415–418. 26. Палагін О.В. Виступ. Вісник НАН України. 2018. № 4. С. 37–39. 27. Саух С.Є. Проблеми математичного моделювання конкурентної рівноваги на ринку електроенергії. Вісник НАН України. 2018. № 4. С. 53–67. 28. НТЦ «ПСИХЕЯ» Psychea Expertus: разглядеть детали. TERMINAL. 2017. №2 (848), август. С. 35–36. 29. Геєць В.М. Розвиток та взаємодія економічної та енергетичної політики в Україні. Вісник НАН України. 2016. № 2. С. 46–53. 30. Долінський А.А., Басок Б.І., Базєєв Є.Т. Стратегія теплозабезпечення населених пунктів України. До обговорення проектів Енергетичної стратегії України на період до 2020, 2030 та 2035 року. Вісник НАН України. 2015. № 4. С. 98–105 |