Система автоматизованого оперативного контролю радіаційної обстановки швидкого реагування на базі літального апарату

ЗаголовокСистема автоматизованого оперативного контролю радіаційної обстановки швидкого реагування на базі літального апарату
Тип публікаціїJournal Article
Year of Publication2020
АвториЗабулонов, ЮЛ, Буртняк, ВМ, Одукалець, ЛА
Short TitleNauka innov.
DOI10.15407/scin16.03.039
Об'єм16
Проблема3
РубрикаНауково-технічні інноваційні проекти Національної академії наук України
Pagination39-46
МоваУкраїнська
Анотація
Вступ. В результаті техногенної аварії на Чорнобильській АЕС в атмосферу було викинуто величезну кількість радіоактивного матеріалу, загальний обсяг якого складно коректно оцінити.
Проблематика. Радіоекологічні роботи — це радіаційна розвідка з детальним картуванням рівнів забруднення та проведення систематичних спостережень за радіаційною обстановкою. Одним з найбільш ефективних способів радіаційної розвідки територій, які зазнали радіаційного забруднення, а також пошуку радіоактивних джерел є дистанційне вимірювання приземного гамма-випромінювання за допомогою аерогаммаспектрометрії. Отже, важливим є розроблення та апробація сучасної системи радіаційного, інфрачервоного та візуального оперативного контролю на базі літального апарату (ЛА) для вирішення зазначених завдань.
Мета. Розробка сучасного вітчизняного обладнання для автоматизованого оперативного контролю радіаційної обстановки швидкого реагування на базі літального апарату.
Матеріали й методи. Використано методи математичного й комп’ютерного моделювання, натурного макетування, машинного проєктування. Для дослідження технічних характеристик системи, її особливостей було проведено натурні випробування окремих її каналів в зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
Результати. Розроблено та створено інноваційну систему радіаційного, інфрачервоного та візуального оперативного контролю високої чутливості на базі літального апарату «Р-Навігатор» для вирішення задач оперативного дистанційного контролю АЕС та прилеглих територій у випадку виникнення аварійних ситуацій або інцидентів з ядерними та радіаційними матеріалами.
Висновки. Запропонована розробка забезпечує високу чутливість детектування гамма-випромінювання, відеозйомку та дистанційну передачу даних на наземні центри управління для оперативного реагування на аварійні ситуації, а також сприяє зменшенню вартості аерогаммаспектрометричних робіт.
Ключові словагамма-випромінювання, літальний апарат, радіаційна безпека, радіаційний моніторинг, спектрометр, ядерно-радіаційна аварія
Посилання
1. Авария на Чернобыльской АЭС.
URL: https://ru.wikipedia.org/wiki/Авария_на_Чернобыльской АЭС
(дата звертання: 25.12.2019).
2. IAEA-TECDOC-1092/R. Руководство по мониторингу при ядерных или радиационных авариях. Международное агентство по атомной энергии МАГАТЭ. Вена, 2002. 314 c.
3. Лисиченко Г.В, Забулонов Ю.Л., Макарец Н.В. Результаты модельных и полевых экспериментов по выявлению низкоинтенсивных источников радиоактивного излучения. Зб. наук. пр. “Інституту проблем моделювання в енергетиці НАН України”. 2005. Вип. 31. С. 96–100.
4. ArcGIS for Desktop Software.
URL: //http://www.esri.com/software/arcgis/about/gis-for (дата звертання: 25.12.2019).