Вступ. Максимальне використання потенційних біологічних можливостей насіннєвого матеріалу — це один із шляхів збільшення виробництва та підвищення якості сільськогосподарської продукції. Зважаючи на зазначене, застосовують різноманітні прийоми передпосівної обробки насіння сільськогосподарських культур електромагнітними полями. При цьому спостерігається недостатня чіткість відтворюваності результатів опромінення.
Проблематика. Разом з тим, традиційні методи визначення схожості потребують широкого набору обладнання та витратних матеріалів, тривалих термінів дослідження, тому перспективним є пошук нових методів передпосівної обробки та розробка калориметричних експрес-методів.
Мета. Вивчення реакції насіннєвого матеріалу, а саме, його енергетичної цінності до та після опромінення методами калориметрії.
Матеріали й методи. Для визначення енергетичної цінності насіннєвого матеріалу було взято дві партії насіння ячменю сорту ’Скарлет’, одну з яких піддавали опроміненню електричним полем. Енергетичну цінність зерна визначали за допомогою калориметричної установки В-08 М згідно ДСТУ ISO 1928:2006.
Результати. В графічній формі подано результати кількісних показників зміни температури опроміненої та контрольної партії зерна ячменю для візуалізації ефекту опромінення. Аналіз результатів показав, що неопромінене зерно має схожість 82%, а опромінене — 88%, відповідно енергетична цінність першого становила 10842 кДж/кг, а другого — 11985 кДж/кг, тобто є на 10,5% вищою. Встановлено експериментальну залежність, що для збільшення схожості на 1% необхідно збільшення енергетичної цінності насіннєвої маси приблизно на 1,83%.
Висновки. Підвищення енергетичної цінності зерна на 10-11% після опромінення вказує на те, що процес опромінення відбувся, позитивний ефект зафіксовано. Використання методів калориметрії можна рекомендувати як спосіб контролю якості опромінення насіннєвого матеріалу.

1. Berezin, O. V. (2010). Effective functioning of agricultural production. Economy of agrarian and industrial complex, 2, 26–31[in Ukrainian].
2. Adamen, F. (1997). State and trends of seed development in Ukraine. International agricultural Journal, 2, 49–50 [in Russian].
3. Andreychuk, V. K., Rednev, A. E., Potapenko, I. A. (2000). Electrophysical methods of presowing seed treatment of various agricultural crops. Application of electrical devices in the agroindustrial complex. Proceedings of KSAU, 381(409), 74–78 [in Russian].
4. Andreev, S. A. (1987). Installation for microwave treatment of seeds. (Candidate dissertation). Proquest Dissertation and Theses. Moscow [in Russian]. 
5. Bereka, A. M. (2010). Processing of seeds of agricultural crops in the electric field of high voltage. (PhD) (Teсhniс.). Kiev [in Ukrainian].
6. Usenko, S. M. (2013). Disinfecting grain processing in an electrotechnical complex under the influence of an electric field of high tension. (Candidate dissertation). Proquest Dissertation and Theses. Kiev [in Ukrainian].
7. Petrovsky, A. M. (2013). Technology of front-loading stimulation with a high-frequency electromagnetic field. Eastern European Journal of Advanced Technology. 6/5(66), 45–50 [in Ukrainian].
8. Nizharadze, T. S. (2016). Theoretical substantiation of the application of physical methods of presowing seed treatment in the protection of grain cereals from diseases. (Phd) (Teсhniс.). Samara [in Russian].
9. Mrachkovskaya, A. N. (2009). Influence of a weak electric current on seed quality of seeds and productivity of spring wheat. (Candidate dissertation). Proquest Dissertation and Theses. Kurhan [in Russian]. 
10. Rubtsova, E. I., Khnykina, A. G. (2009). The effect of a pulsed electric field on the energy of germination of soybean seeds. Mechanization and electrification of agriculture, 12, 26–27 [in Russian].
11. Statsyuk, N. V., Takur, K., Smetanina, T. I., Kuznetsova, M. A. (2016). Reaction of potato plants (Solanum tuberosum L.) of different varieties to the preplant treatment of tubers by a pulsed low-frequency electric field. Agricultural Biology, Sel'skokhozyaistvennaya biologiya, 3, 360–366. doi: 10.15389 / agrobiology.2016.3.360rus [in Russian].
https://doi.org/10.15389/agrobiology.2016.3.360eng
12. Aladjadjiyan, A. (2007). The use of physical methods for plant growth stimulation in Bulgaria. Journal of Central European Agriculture. V. 8, 4, 369–380.
13. Aladjadjiyan, A. (2018) Use of physical factors as an alternative to chemical amelioration. Journal of Environmental Protection and Ecology, 4(1), 662–667.
14. Cakmak, T., Dumlupinar, R., Erdal, S. (2010). Acceleration of germination and early growth of wheat and bean seedlings grown under various magnetic field and osmotic conditions. Bioelectromagnetics, 31, 32, 120-129.
https://doi.org/10.1002/bem.20537
15. Pietruszewski, S., Martínez, E. (2015). Magnetic field as a method of improving the quality of sowing material: a review. International Agrophysics. 29(3), 377-389.
https://doi.org/10.1515/intag-2015-0044
16. Marks, N., Szecówka, P. S. (2010). Impact of the variable magnetic field. Int. Agrophys. 24, 165–170.
17. Pietruszewski, S., Kania, K. (2010). Effect of the magnetic field on germination and yield of wheat. International Agrophysics, 24, 297–302.
18. Yinan, Y., Yuanc, L., Yongqing, Y., Chunyang, L., (2005). Effect of seed pretreatment by magnetic field on the sensitivity of cucumber (Cucumis sativus) seedlings to ultraviolet-B radiation. Environmental and Experimental Botany. 54(3), 286-294.
https://doi.org/10.1016/j.envexpbot.2004.09.006
19. Martinez, E., Carbonell, M. V., Florez, M. (2002). Magnetic biostimulation of the initial growth stages of wheat (Triticum aestivum, L.). Electromagnetic Biology and Medicine, 21(1), 43-53.
https://doi.org/10.1081/JBC-120003110
20. GOST 12038-84 (2000). Seeds of agricultural crops. Methods for determining germination. Moscow [in Russian].
21. Belyakov, M. V. (2017). Optical luminescent analyzer germination of plant seeds. Innovations in agriculture, 2(23), 2–11 [in Russian].
22. Adamtsevich, A. O., Pashkevich, S. A., Pustovgar, A. P. (2013). Use of calorimetry to predict the growth of strength of cement systems of accelerated hardening. Engineering and Construction Journal, 3, 36–42 [in Russian].
https://doi.org/10.5862/MCE.38.5
23. Fomina, N. N., Kebedov, M. B. (2016). Application of calorimetry methods in the study of portland cement hydration. Technical regulation in transport construction, 1, 26–28 [in Russian].
24. Fedotov, V. A., Ochirov, V. D. (2017). Study of the bioenergetic potential of wheat seeds. Innovations in agriculture, 3(24), 239–242 [in Russian].
25. GOST 147-95 (ISO 1928-76). Solid mineral fuel. Determination of the highest calorific value and calculation of the net calorific value. Moscow [in Russian].
26. Shcherbakov, V. K. (1985). Methodical instructions to the laboratory work "Determination of the heat of combustion of solid fuel". Kiev [in Russian].
27. Vasilenkov, V. E., Gudzenko, M. N. (2015). Methodical approach and software in the analysis and processing of data obtained in calorimetric studies. Vestnik VIESKH, 4(21), 79–84.
28. Askochenskaya, N. A. (1979). Water regime in resting seeds. Biochemical and physiological studies of seeds, 1(4), 94–104.
29. Shvets, I.T., Golubinsky, V.I. (1963). General heat engineering. Kiev [in Russian].