Вступ. Нобелівська премія присуджується щороку за суттєві наукові відкриття та винаходи. Більшість наукових робіт сьогодні виконуються спільно значною кількістю дослідників, проте, відповідно до статуту Нобелівського фонду, лише обмежене коло вчених можуть отримати нагороду. Аналіз співавторства публікацій нобелівських лауреатів дозволить виявити установи України, науковці яких співпрацювали з провідними вченими світу, наукові здобутки яких було відзначено Нобелем.
Проблематика. Для розвитку науки в Україні важливо вивчати успішний досвід співпраці співробітників вітчизняних наукових установ з провідними світовими вченими та науковими центрами, адже спільна наукова робота полегшує процес отримання нових знань, сприяє взаємному збагаченню ідеями, ефективному використанню ресурсів та розширює можливості щодо подальшого використання результатів досліджень.
Мета. Дослідити співавторство працівників наукових установ України з нобелівськими лауреатами в окремих галузях науки.
Матеріали й методи. Встановлено Scopus ID нобелівських лауреатів 1994—2018 рр. у галузях фізики, хімії, медицини або фізіології. З бази даних Scopus відібрано публікації лауреатів Нобелівської премії, що були написані у співавторстві з вченими, які на момент написання роботи працювали в наукових установах України. Визначено кількість цих публікацій та їхній тип, авторів, час написання та кількість подальших цитувань.
Результати. Виокремлено 31 публікацію, в яких співавторами були нобелівські лауреати 1994—2018 рр. та співробітники наукових установ України. Загалом встановлено 37 таких авторів з 14 наукових закладів.
Висновки. Отримані дані свідчать, що співробітники наукових установ України опублікували вкрай мало спільних робіт з лауреатами Нобелівської премії 1994—2018 рр. порівняно з працівниками установ країн-лідерів з публікаційної активності. Отже, система зв’язків вітчизняних наукових установ з світовими науковими закладами, чиї працівники роблять важливий внесок у науковий прогрес, є малорозвиненою.

1. Statutes of the Nobel Foundation.
URL: https://www.nobelprize.org/about/statutes-of-the-nobel-foundation/
(Last accessed: 07.06.2019). 
2. Zuckerman, H. (1967). Nobel laureates in science: Patterns of productivity, collaboration, and authorship. American Sociological Review, 32(3), 391-403. 
https://doi.org/10.2307/2091086
3. Wagner, C. S., Horlings, E., Whetsell, T. A., Mattsson, P., Nordqvist, K. (2015). Do Nobel Laureates Create Prize-Winning Networks? An Analysis of Collaborative Research in Physiology or Medicine. PLOS ONE, 10(7), e0136478. 
https://doi.org/10.1371/journal.pone.0134164
4. Garfield, E., Welljams-Dorof, A. (1992). Of Nobel class: A citation perspective on high impact research authors. Theoretical Medicine, 13(2), 117-135. 
https://doi.org/10.1007/BF02163625
5. Moed, H. F. (2005). Citation Analysis in Research Evaluation. Berlin/Heidelberg: Springer-Verlag. 
https://doi.org/10.1007/1-4020-3714-7
6. Frandsen, T. F., Nicolaisen, J. (2013). The ripple effect: Citation chain reactions of a Nobel Prize. Journal of the American Society for Information Science and Technology, 64(3), 437-447.
https://doi.org/10.1002/asi.22785
7. Stephan, P. E., Levin, S. G. (1993). Age and the Nobel prize revisited. Scientometrics, 28 (3), 387-399. 
https://doi.org/10.1007/BF02026517
8. Jones, B. F., Weinberg, B. A. (2011). Age dynamics in scientific creativity. Proceedings of the National Academy of Sciences, 108(47), 18910-18914. 
https://doi.org/10.1073/pnas.1102895108
9. Chan, H. F., Torgler, B. (2013). Science prizes: Time-lapsed awards for excellence. Nature, 500(29). 
https://doi.org/10.1007/s11192-015-1738-8
10. Bjørk, R. (2019). The age at which Noble Prize research is conducted. Scientometrics, 119(2): 931-939. 
https://doi.org/10.1007/s11192-019-03065-4
11. Chan, H. F., Torgler, B. (2015). The implications of educational and methodological background for the career success of Nobel laureates: an investigation of major awards. Scientometrics, 2015. 102(1), 847-863.
https://doi.org/10.1007/s11192-014-1367-7
12. Charyton, C., Elliott, J. O., Rahman, M. A., Woodard, J. L., DeDios, S. Gender and Science: Women Nobel laureates. Journal of Creative Behavior, 2011, 45(3), 203-214. 
https://doi.org/10.1002/j.2162-6057.2011.tb01427.x
13. Harzing, A.-W. (2013). A preliminary test of Google Scholar as a source for citation data: A longitudinal study of Nobel prize winners. Scientometrics, 94(3), 1057-1075. 
https://doi.org/10.1007/s11192-012-0777-7
14. Aziz, N. A., Rozing, M. P. (2013). Profit (p)-Index: The Degree to Which Authors Profit from Co-Authors. PLoS ONE, 8(4), e59814. 
https://doi.org/10.1371/journal.pone.0059814
15. Schlagberger, E. M., Bornmann, L., Bauer, J. (2016). At what institutions did Nobel laureates do their prize-winning work? An analysis of biographical information on Nobel laureates from 1994 to 2014. Scientometrics, 109(2), 723-767. 
https://doi.org/10.1007/s11192-016-2059-2
16. Purkayastha, A., Palmaro, E., Falk-Krzesinsk, H., Baasa, J. (2018). Comparison of Two Article-Level, Field-Independent Citation Metrics: Field-Weighted Citation Impact (FWCI) and Relative Citation Ratio (RCR). SSRN Electronic Journal, 13(2), 635-642. 
https://doi.org/10.1016/j.joi.2019.03.012
17. Ynalvez, M. A., Shrum, W. M. (2011). Professional networks, scientific collaboration, and publication productivity in resource-constrained research institutions in a developing country. Research Policy, 40(2), 204-216.
https://doi.org/10.1016/j.respol.2010.10.004
18. Schiermeier Q. (2019). Ukraine's science revolution stumbles five years on. Nature, 566(7743), 162-163. 
https://doi.org/10.1038/d41586-019-00512-3
19. Glanzel, W. (2001). National characteristics in international scientific co-authorship relations. Scientometrics, 51(1), 69-115. 
https://doi.org/10.1023/A:1010512628145
20. Azoulay, P., Stuart, T., Wang, Y. (2014). Matthew: Effect or Fable? Management Science, 60(1), 92-109. 
https://doi.org/10.1287/mnsc.2013.1755